Пам’ятки аналізу змісту уроків

Пам’ятка 

аналізу змісту уроку математики  

І. Рівень оволодіння математичною термінологією (ознайомлення, репродуктивний, творчого використання):
- число (цифра), наступне, попереднє зліва, справа, вище, нижче, тонший, товщий, назви компонентів дій, склад числа;

- більше, менше, у скільки, на скільки;

- ціна, кількість, вартість, назви геометричних фігур;

- площа, периметр, швидкість, час, відстань;

- уміння учнів ставити запитання товаришам, формулювати завдання;

- доведення тверджень (суджень), правильне, неправильне тому, що…

- наявність термінологічних словників (опор в учителі);

- вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки.

ІІ. Уміння розв’язувати задачі:

-          сприймати структуру задачі;

-          знання видів простих задач, їх розв’язування;

-          самостійно сприймати умову і ставити (встановити) залежність між даними і шуканими величинами;

-          проілюструвати умову (малюнок, графічно, схемою тощо);

-          ланцюжок суджень при пошуках розв’язку (наявність пам’ятки);

-          доказувати, обґрунтовувати вибір дії, результат дії;

-          записувати пояснення до результату;

-          творча робота над задачею;

-          прийоми диференціації в процесі роботи над задачею;

-          використання задач з логічним навантаженням;

-          місце задачі в структурі уроку (60% навчального часу уроку);

-          скільки задач розв’язано;

-          рівень самостійності учнів;

-          уміння складати задачі  за виразом, граф-схемою, скороченим записом тощо;

-          використання комплексних таблиць.

ІІІ. Формування обчислювальних навичок:

-          система і різноманітність вправ;

-          усний рахунок (темп, зміст);

-          пошуки правильних результатів («помилка» учителя, знайди правильну відповідь тощо);

-          автоматизм знань таблиць додавання, віднімання, множення, ділення;

-          вміння користуватися обчислювальними прийомами.

ІV. Змістово-логічні вправи.

V. Геометричний матеріал. Розвиток просторових уявлень.

 Пам’ятка аналізу змісту уроку читання 

І. Підготовлення приміщення до уроку, готовність учнів до нього:

- оформлення класної дошки;

- обладнання уроку, його педагогічна доцільність та ефективність.

ІІ. Повідомлення теми уроку. Правильність  визначення мети. 

ІІІ. Робота над художнім твором на трьох етапах уроку:

 1 етап – «до читання твору»:

  а) підготовча робота;

  б) емоційний настрій на сприйняття змісту нового твору;

  в) попередження труднощів техніки читання.

 2 етап – «у ході читання»:

   а) первинний синтез. Читання вчителем чи підготовленими учнями тексту,

       використання  грамзапису. Врахування особливостей жанру твору.

   б) перевірка первинного сприйняття тексту (бесіда за змістом):

    - репродуктивна;

    - творчого характеру;

    в) місце і характер словникової роботи на уроці:

    - проводилось у поєднанні з змістом художнього твору;

    - окремим етапом уроку;

    - використання словників та іншої довідкової літератури;

    - здійснюється чи ні  словникова робота;

    - виразність читання.

3 етап – «після читання»

    а) визначення місця вивченого твору в системі опрацьованих творів;

    б) відомості про автора;

    в)підсумки уроку. Визначення результативності поставленої мети.

Д/З: - диференціюються за змістом і трудністю;

        - не диференціюються;

        - творчого характеру;

        - традиційні (читати і переказувати).

ІV. Об’єктивність оцінювання знань учнів:

1.      Правильність оцінок.

2.      Мотивація оцінок.

        V. Мікроклімат уроку:

            - сприяє засвоєнню знань;

            - заважає роботі.

        VІ. Педагогічний такт учителя.

        VІІ. Позитивне, недоліки, пропозиції.  

Пам’ятка

аналізу змісту уроку української мови

1. Обов’язковість каліграфічної хвилинки на початку уроку.
2. Чи підготовлена класна дошка до початку уроку?
3. Чи являється мовлення вчителя зразком для учнів?
4. Чи проводиться систематичний аналіз стану ведення учнівських зошитів?

Вимоги.   Зразки письма в зошитах. Обов'язковість роботи над помилками. Щоденна перевірка робіт вчителем. Графічне позначення помилок на полях. Охайні записи вчителя, не пропускаються помилки, допущені учнями. При виконанні письмової роботи учень повинен дотримуватись абзаців. Щоб виправити помилку, учень повинен закреслити лінією навскіс неправильно написану букву і замість неї написати зверху потрібну букву. Потрібно дотримуватись однакових інтервалів між словами, дописувати рядки до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка. Якщо на сторінці залишається  1-2 рядки, нову роботу слід розпочинати на наступній сторінці. Дата пишеться числом, у 4 класі – словами. До виправлення помилок у письмових роботах підходити диференційовано: у зошитах сильних учнів ставити помітку на полі, середніх – можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зробити дітям самостійно. Виправляти повністю записи необхідно в зошитах слабких учнів. Чи виконуються ці вимоги?  

5. Чи продумав учитель, готуючись до уроку, послідовність, образність,

виразність викладу навчального матеріалу, чи підготував точні формулювання запитань та висновків? Чи користується словниками та довідниками? Чи продумав завчасно і відобразив у поурочному плані тлумачення слів, значення яких з’ясовуватиметься на уроці?

6. Чи грамотно і чітко оформляє вчитель записи на дошці, в журналі, в зошиті та щоденнику?
7. Чи стежить вчитель за усним мовленням учнів, звертаючи увагу на його логічність, правильність, виразність?
8. Чи дбає про те, щоб учні розуміли, правильно вимовляли і писали слова, зокрема, терміни, які вперше трапляються в їхній мовній практиці?
9. Чи вимагає правильної і чіткої відповіді на запитання, закінченого висловлення думки?
10. Коли виправляє мовні недоліки і як? Чи є робота над помилками в творчих роботах?
11. Чи привчає учнів користуватися шкільними орфографічними, тлумачними, тематичними словниками для початкових класів?
12. Чи розвиває в учнів орфографічну зіркість і співставлення вимови і написання  слів; запам'ятовування словникових слів.
13. Чи вчить учнів міркувати за алгоритмом і практично його застосовувати?
14. Чи вчить звуковому аналізу слів у процесі гри, чи дає уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м'які приголосні, про позначення на письмі м'якості приголосних, про ділення слів на склади.
15. Чи використовуються опорні таблиці, розрізні склади, картинки, класна дошка?
16. Як застосовується народознавчий і краєзнавчий матеріал?
17. Які види творчих робіт та диктантів використано?Система творчих робіт.
18. Чи була самостійна робота учнів?  Як записували учні самостійно складені речення?
19. Чи використані індивідуальні , групові форми та диференційовані методи навчання? Чи виготовлено різнорівневий дидактичний матеріал?
20. Чи достатня кількість письмових робіт? Чи використовується підручник на уроці?
21. Чи була єдність навчальної, розвивальної і виховної мети?
22. Чи доцільно використано ті чи інші методи, прийоми, навчальні посібники, наочність? Чи сприяли вони розвитку творчої думки на уроці?
23.  Яка результативність уроку?
24. Рівень мовленнєвих умінь ( діалогічного, зв’язного мовлення, звертання, використання фразеологізмів, порівнянь).
25. Вміння учнів аналізувати, порівнювати, обгрунтовувати, узагальнювати.  

Пам'ятка

аналізу змісту уроку «Я і Україна» Природознавство

1. Доведення  до   учнів теми, мети та завдань уроку.
2. Підготовка обладнання.
3. Наявність класного календаря природи з відповідними позначеннями.
4. Чи відповідає зміст уроку навчальній програмі? Де проводиться урок?
5. Як використовуються виховні можливості теми, матеріали періодичної преси, де висвітлюються прояви екологічної кризи на планеті та наголошується на відповідальності громадян за порушення правових природоохоронних норм? Екологічне виховання на уроці.
6. Як діти доглядають за кімнатними рослинами і спостерігають за їх розвитком і ростом?
7. Чи є в класі живий куточок?
8. Як використовуються пізнавальні можливості теми?
9. Яке місце займають практичні роботи? Чи дотримуються правила техніки безпеки?
10. Чи викликає вчитель в учнів потреби думати, робити висновки, узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки?
11. Чи використовується на уроках краєзнавчий матеріал?
12. Чи використовуються методи притаманні природничим наукам: проведення спостережень, дослідів? Чи не замінюються вказані види роботи читанням оповідань, поясненням вчителя?
13. Яка роль самостійної роботи з підручником?
14. Чи організовується спостереження і залучення учнів до самостійного пошуку знань, чи використовуються завдання та порівняння, аналогія, класифікація, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків?
15. Чи вдало використано підручник, дидактичний матеріал, тези, унаочнення.

Робота учнів у зошитах.     

16. Чи виконується  мінімум обов'язкових екскурсій , необхідних

для визначення кожної теми?

17. Дозування  часу, прийоми стимулювання діяльності учнів.
18. Роль і місце групових та індивідуальних форм, диференціація навчання з точки зору характеру, складності  матеріалу, урахування особливостей учнів.
19. Об’єктивність оцінювання знань, умінь і практичних навичок, мотивація оцінок.
20. Результативність уроку.
21. Продуманість домашнього завдання , форми його перевірки. Чи практикуються цікаві і нестандартні завдання, чи використовуються опорні пам’ятки, індивідуальні картки, письмові перевірні роботи, кросворди, ребуси, тощо?

Пам’ятка

з вивчення стану викладання навчальних предметів у початкових класах

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

            1.1Відповідність обладнання класу до типового переліку, забезпечення наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

            1.2.Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

            1.3.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

            1.4.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

            1.5.Забезпечення учнів підручниками.

            1.6.Забезпечення бібліотеки літературою для молодших школярів.

            2.  Підготовка вчителя до уроку.

            2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання предметів та їх реалізація у практичній діяльності.

            2.2. Ознайомлення учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

            2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями).

            2.4.Стан поурочного планування.

            2.5. Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

            2.6. Самоосвітня робота вчителя.

            3. Навчально-виховна робота на уроці.

            3.1. Якість навчально-виховної роботи на кроці.

            3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

            3.1.2. Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

            3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

            3.1.4. Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя, поєднання традиційних і нетрадиційних методів роботи.

            3.1.5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

            3.1.6. Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів.

            3.1.7. Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

            3.1.8. Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

            3.1.9. Використання наочності, технічних засобів навчання.

            3.1.10. Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

            3.1.11. Використання між предметних та внутрішньо предметних  зв’язків.  Система роботи з  повторення  виучуваного матеріалу.

            3.1.12. Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

            3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

            3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

            3.2.2. Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

            3.2.3. Об’єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, директорського та вчительського контролів).

            3.3. Стан ведення учнівської документації.

            3.4. Стан ведення класних журналів.

            4. Позакласна робота з предметів.

            5. Результативність навчально-виховної роботи.

            5.1. Стан виконання навчальної програми.

            5.2. Відповідність рівня  навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки,  вимогам програм з предметів.