понеділок, 14 грудня 2015 р.
Новорічні традиції в Україні
Деякі факти про Новий Рік
Новорічні традиції в Україні
Святкування Нового року з ялинкою прийшло до нас з Росії при Петрі I. У 1699 році він випустив указ, який ввів зовсім нове літочислення — від Різдва Христового, а Новий рік наказав відзначати по-європейськи — 1 січня. Даним указом всьому народу Москви було наказано святкувати зустріч Нового року: палити в новорічну ніч багаття, пускати салюти, вітати друзів, знайомих і близьких, прикрашати будинки хвойними деревами.
В окремих сім’ях є традиція пекти святкові новорічні пиріжки з сюрпризом — в один з яких кладеться монетка, інший печуть солоним, а третій повинен бути солодким. За святковим столом, під бій курантів потрібно вибрати для себе пиріжок, а їх на тарілці достатньо багато. І той, кому попався з монеткою, у наступному році стане багатим, господаря солоного пиріжка чекають нелегкі випробування, а власника солодкого — щаслива, солодке життя.
Деякі сім’ї розмальовують домашні меблі: на склі або дзеркалі шафи малюють гуашшю символ нового року, Діда Мороза з його онукою Снігуронькою і якусь картинку в зимовому стилі.
Існує повір’я, що Новий рік потрібно зустрічати у зовсім новому білизна, тоді хвороба не приступить. І перед святом всім членам сім’ї набувають трусики, маячки, шкарпетки і колготки, втім, все те, що лежить ближче до тіла. Це відмінний привід купити щось особливе, те, що не можна дозволити собі будь-коли.
Ось і закінчується старий 2009 рік і ми готуємося зустріти новий, 2010 рік! Все менше і менше часу залишається, щоб встигнути завершити важливі справи, підвести підсумок подій свого життя. Чим ближче ці дні, тим більше почуття відчуття свята, якого чекали цілий рік.
Відпочинок на Новий Рік. Звідки з’явилася ялинка
У християнській традиції ялина на Різдво і на Новий рік символізує дерево, багате плодами в раю. Але ще кельти вірили, що це дерево має таємничої і незбагненною магічною силою, так як воно не скидає листя і завжди зелене. Тому вважалося, що потужний дух, здатний вплинути на долю людей, мешкає у найбільшій і старої ялини. Природно, страшну силу намагалися догодити, домогтися її милості. Для цього приносилися жертви: спочатку людьми, потім гуманніше — тваринами. Причому ялина змащували кров’ю вбитих, а на гілках розвішували нутрощі жертв. Чим не ялинкові іграшки? Пізніше, правда, убитих тварин змінили на хліб і фрукти.
Друїди вірили в Сатурна — бога зими і смерті. У свято, присвячене Сатурну, головний верховний жрець переодягався у костюм бога, і йому приносилася в жертву незаймана. Вважається, що від цього язичницького обряду в подальшому відбулася наша новорічна Снігуронька.
Існував і такий католицький звичай, як запалювати і прославляти різдвяне поліно, що сходить до фетишизму. З поліном розмовляли, як із живою істотою, вихваляли його. Для того щоб християнізувати цей стародавній звичай, на різдвяному поліні згодом вирізали хрест.
Дід Мороз та відпочинок на Новий Рік
Довгоочікуваний дідок з мішком подарунків, добрий Дідусь Мороз, теж має дуже давнє походження. У племені індіанців Навахо побутують легенди про Великий старець Півночі. Правда, він був уособленням диявола, що збирає в мішок борги і жертвоприношення з тих, хто протягом року йому заборгував.
На Русі ж у східних слов’ян Дід Мороз представлявся сильним, мудрим і благородним богатирем, працьовитим ковалем, що сковує «залізом» воду, перетворюючи її в лід. Але такий образ склався не відразу. Добрий Дід Мороз — це своєрідний сплав негативних духів. Прообразом послужило слов’янське божество бур і негод — Позвизд. Злий, безжалісний дух, що викликав вітер, град, сніг — природні явища, що приносять очевидні незручності людям. Також зовні схожий на нашого Діда старий зимник — середнього зросту, з довгими білими волоссям і бородою, в теплому білому одязі, правда, в руках замість звичного палиці — булава.
Грозний, сердитий, лютий зимник сильно морозив повітря, різко знижуючи температуру, змушував подорожніх мерзнути і щулитися від холоду. І нарешті останній прообраз Мороза — найсильніший, потужний і невблаганний лиходій Карачун (Корочун).
Він жив під землею і наказував усіма морозами. Холодна земля була безплідною, неживої, не могла вдосталь нагодувати людей, приносила голод і, отже, скорочувала життя.
Всі вище перелічені явища (від ялинки до Діда Мороза) є атрибутами, мабуть, самого популярного в Україні і широко відзначається у світі свята — Нового року.
Новий рік: цікавинки і традиції
Новий рік: цікавинки і традиції
Новий рік – одне із найзагадковіших свят не тільки тому, що його очікування й святкування пов’язане зі світом добрих казок і магії, а ще й тому, що в культурній загальнолюдській традиції це, мабуть, єдина знаменна подія, яку протягом століть і щорічно відзначають люди у всіх країнах і на всіх континентах.
Новорічні традиції
Новий рік – свято, яке знають, люблять і якого з нетерпінням чекають земляни – такі різні у своїх етно-національних традиціях, релігійних переконаннях, історичних і сучасних культурних перевагах, для кого він завжди несе із собою надію на здійснення особистих бажань і планів, а в цілому – на майбутній розвиток людства… до наступного нового року… і далі…
Незважаючи на те, що Новий рік – одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої власні традиції зустрічі Нового року, своя святкова атрибутика, тимчасові терміни для проведення цього свята.
Історія свята Новий рік сягає глибокої давнини, коли наші предки пов’язували й пристосовували його до різних знаменних подій свого життя, позначаючи тим самим настання нового часу, періоду, циклу життєдіяльності.
Ппротягом довгого часу древні римляни святкували Новий рік на початку березня, доки Юлій Цезар не ввів новий календар (нині він називається юліанським). Отож, датою зустрічі Нового року став перший день січня – місяця, названого на честь римського бога Януса (дволикого), одна частина обличчя якого була ніби звернена назад до минулого року, інша – уперед до нового.
У Древньому Єгипті Новий рік святкували під час розливу ріки Ніл, що приблизно відбувалося наприкінці вересня. Розлив Нілу був дуже важливим, тому що тільки завдяки йому в сухій пустелі проростало зерно. У Новий рік статуї бога Амона, його дружин і сина ставили в човен. Човен плавав місяць по Нілу, все це супроводжувалося співом, танцями й святковими гуляннями. Потім статуї вносили назад у храм.
У Вавилоні (територія сучасного Іраку) Новий рік зустрічали навесні. Під час свята цар на кілька днів залишав місто, а під час його відсутності народ гуляв, радів і міг робити все, що заманеться. Коли цар і його супровід урочисто поверталися до міста, свято закінчувалося, а народ повертався до повсякденної роботи. Так щороку люди починали життя заново.
Стародавні кельти, жителі Галлії (територія сучасної Франції й частини Англії) зустрічали Новий рік наприкінці жовтня. Свято називалося Samhaіn від “summer’s end” (кінець літа). У Новий рік кельти прикрашали житло омелою, щоб відлякувати привидів. Вважали, що саме в Новий рік духи мертвих приходять до колишніх осель.
У середні віки Новий рік активно відзначали вже в багатьох державах і землях. З X по XV століття початком нового року на Русі вважали 1 березня. У XV столітті свято перенесли на 1 вересня, а 1699 року цар Петро Перший видав указ, яким наказав вважати початком року 1 січня. Схожі перетворення торкнулися й середньовічної Англії, де традиційно Новий рік відзначали в березні, але ситуація змінилася 1752 року, коли рішенням парламенту дату святкування також перенесли на 1 січня.
У наш час традиція зустрічі й святкування Нового року стала настільки стійкою, що на Землі навряд чи є країна або народ, які так чи інакше не були б утаємничені у святкові події.
Однак, незважаючи на традиційні й сезонні розходження у святкуванні Нового року, є в цього свята об’єднуючий атрибут (символ), без якого не обходиться жоден Новий рік – це Дід Мороз. Існує кілька версій його появи. В одних країнах “предками” Діда Мороза вважають “місцевих” гномів, в інші – середньовічних мандрівних жонглерів, які співали різдвяних пісень, або мандрівних продавців дитячих іграшок. Образ Діда Мороза складався століттями, і кожен народ вносив у його історію щось своє. У різних країнах доброго дідуся називають по-різному: в Іспанії – Папа Ноель, у Румунії – Мош Джарілє, у Голландії – Синте-Клаас, в Англії й Америці – Санта-Клаус, а в нас – Святий Миколай, який, однак, ходить не в Новорічну ніч, а вдень святого Миколая 19 грудня. Костюм Діда Мороза теж з’явився не відразу: спочатку його зображували в плащі; до початку XІ століття голландці малювали його струнким курцем люльки, який вправно прочищає димарі, через які потім закидає дітям подарунки; наприкінці того ж століття діда одягли в червону шубу, обшиту хутром; 1860 року американський художник Томас Найт домалював Діду Морозу бороду, а невдовзі після цього англієць Тенніел створив образ добродушного товстуна – тепер із таким Дідом Морозом усі ми добре знайомі.
Найдавніша традиція зустрічі Нового року, зазвичай, пов’язана з розповсюдженим повір’ям “як Новий рік зустрінеш, так його й проведеш”. Люди чекають від цього свята чудес, нових успіхів, щастя й зустрічають його відповідно до традицій свого народу.
За легендою, Юлій Цезар звільнив у новорічний вечір одного зі своїх рабів за те, що той побажав йому пожити в новому році довше, ніж у старому. “Це найкурйозніше побажання щастя за всі роки існування людства!” – вигукнув Цезар. А імператор Калігула в перший день Нового року виходив на площу перед палацом і приймав подарунки від підданих, записуючи, хто, скільки і що саме подарував.
Найцікавіші ялинки
Цього року площу святого Петра у Ватикані прикрашає ялинка заввишки 32 метри та вагою дев’ять тонн, яку привезли 13 грудня, із запізненням на одну добу, з міста Таверна, що в італійській провінції Калабрія. Запізнення пояснюють тим, що цей подарунок італійців Папі Бенедикту XVI та Ватикану доставляли з великими труднощами. Спеціально створена й обладнана вантажівка, яка везла велетенське дерево з півдня Італії, займала автотрасу на всю її ширину, тому часто змушена була з’їжджати на узбіччя, щоб поліція могла ліквідувати велетенські дорожні затори, які виникали на трасі. Коли ж машина з ялинкою, нарешті, дісталася Риму, то ще мала дочекатися ночі, аби не паралізувати міський рух у денні години. За встановленням «ялинки з ялинок» на площі св. Петра спостерігав iз вікна своєї резиденції Бенедикт XVI. До речі, традицію встановлення на площі ялинки та будівництва вертепу запровадив 1982 року «слов’янський Папа» Іван Павло ІІ. Розвішені на ватиканській ялинці 20 тис. ліхтариків засвiтилися 20 грудня.
Найбільшу у світі скляну ялинку встановлено цього року на венеціанському острові Мурано. Саме тут уже кілька останніх століть розташовані майстерні художнього скла. Цю скляну красуню запроектував відомий майстер шедеврів венеціанського скла Сімоне Ченедезе. Ялинка має сім із половиною метрів заввишки та три метри в діаметрі. Її вага становить три тонни. Митець заявив, що його творіння є «сучасною інтерпретацією святкових традицій і символів».
Ще 29 листопада засяяла вогнями головна ялинка Америки. 27-метрову красуню з 30 тис. лампочок на гірляндах та триметровою зіркою на верхiвцi традиційно встановили на площі перед Рокфеллер-центром у Нью-Йорку.
Вимоги до «Міс Америка» серед ялинок надзвичайно високі: вона має бути ідеально симетричною, з якого б боку на неї не дивитися. Новорічне дерево старанно вiдбирає головний садівник Нью-Йорка. Цього року він зупинив свій вибір на норвезькій ялині віком 80 років, вагою дев’ять тонн і розмахом гілок 14 метрів, яка виросла в штаті Коннектикут.
У святковий період головну ялинку Америки оглядають щодня приблизно півмільйона туристів. Під час цьогорічної 74-ї церемонії запалювання вогнів виступали відомі виконавці, зокрема Лайонел Річі, Крістіна Агілера та Стінг.
Цьогорічний надзвичайно теплий грудень позбавив шансів на виживання популярних льодових ялинок. На початку грудня буквально зникла на очах під смугами сильного дощу ялинка з льоду заввишки 5,4 метри, яку тиждень перед тим встановили в місті Клагенфюрт в Австрії, – повідомила агенція «Рейтер». На місці красуні, яка виготовив із 30-тонної брили льоду місцевий скульптор Герт Хедль, залишилася тільки велика калюжа.
Тяжіння до традиції
Деякі депутати нижньої палати парламенту Росії були неприємно вражені, коли побачили поруч iз щойно встановленими новорічними ялинками у приміщенні Думи фігурки святого Миколая замість традиційного Діда Мороза. Представниця фракції «Родина» Ірина Савельєва на початку засідання взяла слово та висловила обурення з приводу «обмеження прав наших Дідів Морозів». «Було б більш природним, якби біля новорічної ялинки в Думі стояв не католицький святий Миколай, а наш російський Дід Мороз», — заявила депутатка. Дискусію не продовжували, але фігурки святого негайно зникли з-під усіх ялинок у Думі, – повідомила агенція «Інтерфакс».
А в Чехії працівники багатьох рекламних агенцій підтримали на початку грудня ініціативу спільно виступити проти постаті Санта-Клауса, як рекламного двигуна різдвяної торгівлі. «Комерційний Санта-Клаус у своїй характерній шапці повинен повернутися туди, звідки прийшов, — до США», — йдеться у розповсюдженій 3 грудня заяві ініціаторів акції з артистичної групи «Кріейтів Копірайтерс Клаб». Один iз членів цієї групи заявив: «Санта-Клаус означає американізацію чеських свят Різдва Христового, а ми хочемо, щоб дитятко Ісус в яслах залишався символом цих днів».
Цікаві факти про Новий Рік та Різдво
А ви знали, що українському новому року вже триста років!? Цей факт можна виявити з указу російського царя Петра I про те, що з 1700 року роки рахувати від Різдва Христового, а Новий рік відзначати 1 січня. У цьому ж указі говорилося: «За вельможних і проїжджими вулицями, біля воріт і будинків, учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялинкових …» А це означає, що і новорічній ялинці теж триста років!
Кожен розуміє, що нинішні зимові свята сильно відрізняються від Петровського часу, але, все ж, у нас збереглися деякі язичницькі обряди і традиції. Ось наприклад відоме різдвяне поліно. Вважається, що ще стародавні вікінги принесли цей обряд до Англії. На Різдво вони спилювали величезне дерево, і весь рік воно вилежувалися — сохло. І тільки на наступне Різдво його приносили в будинок, і воно горіло в осередку довго-довго. Якщо ж воно гасло, не прогорівши до попелу, господарі чекали біди.
Звичайно, всі ми знаємо саму новорічну пісеньку, адже так? Правильно, природно, це «В лесу родилась елочка». А ви знаєте, хто її автор? Її звали Раїса Адамівна Кудашева. Вчителька, бібліотекар і поет, вона написала безліч віршів-пісень, складала також казки. Але тільки написана в 1903 році і покладена на музику композитором-аматором Л. Бекманом (який вирішив скласти пісеньку для своєї дочки) «В лесу родилась елочка» стала невід’ємною частиною дитинства, свята, очікування чуда. «І багато-багато радості дітворі принесла …»
У Великобританії прикрасою столу є різдвяний пиріг. За старовинним рецептом він повинен бути начинений наступними предметами, які нібито пророкують долю на найближчий рік: кільце — до весілля, монетка — до багатства, маленька підкова — до удачі.
У Великобританії будинок прийнято прикрашати гілками гостролисника і омели білої. За звичаєм раз на рік, напередодні Різдва, у чоловіків є право поцілувати будь-яку дівчину, що зупинилася під прикрасою з цієї рослини.
На противагу лютеранам, які не дотримуються посту, католики Литви напередодні Різдва їдять тільки пісну їжу. Їх Різдвяний стіл складається з кусоча (куті), салатів, страв з риби та інших пісних страв, що не містять м’ясної їжі. Тільки на наступний день, в саме Різдво після сімейного відвідування костелу, дозволяється покуштувати смаженого гусака.
Страви, приготовлені з птиці (гуски або індички) є традиційним стравою Різдвяного столу в Німеччині та Англії. В Англії обов’язково подається до столу святковий пудинг, прикрашений гілочками ялини. У західних країнах головною прикрасою святкового Різдвяного столу завжди була невелика ошатно прикрашена ялинка.
Коли Джеймс Белуші ще не був відомим актором, він підробляв у своєму містечку Санта Клаусом. Одного разу в нього відібрали водійські права, але він вирішив розвести подарунки, які залишилися, по адресатам, понадіявшись на удачу. Звичайно, його зупинили на першому ж перехресті, обшукали, наділи наручники (їзда без водійських прав за кордоном вважається тяжким злочином), стали зачитувати права. Діти, які проходили повз, з жахом дивилися на те, що відбувається і, заливаючись сльозами, кричали: «Санта Клауса заарештовують!»
Письменник О’Генрі став відомим саме завдяки Різдву. Тоді він носив ім’я Вільям Сідней Портер, точніше ім’я він тоді не носив, а мав номер 34 627 і був ув’язненим однієї з американських в’язниць. На волі в нього залишилася донька, якій він дуже хотів подарувати що-небудь на Різдво. Грошей, звичайно, у ув’язненого не було, і він вирішив випробувати долю. Він написав оповідання і відправив його в один з журналів. І Чудо не змусило себе довго чекати — розповідь опублікували у різдвяному номері, а людина, яка написала її, підписалася О. Генрі (це перше ім’я, яке прийшло йому в голову), отримала гонорар, а згодом і популярність. Ну а маленька донька, звичайно, не залишилася в той Різдво без подарунка.
Незважаючи на відмінності у всіх християнських народів світу, Різдво є радісне і світле свято, що відповідно накладає відбиток на Різдвяний святковий стіл
Цікаві факти про Новий Рік
понеділок, 7 грудня 2015 р.
Свято Святого Миколая
Дійові особи: Святий Миколай, 1-й Ангел, 2-й Ангел, 3-й Ангел, Ангелики, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер.
(На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.
Звучить музика "Різдвяна пісня" Л. Працюк).
1-й Ангел:
Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.
2-й Ангел:
Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.
3-й Ангел:
Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.
1-й Ангел:
Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?
Вітер (вбігає з мітлою):
Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось мітлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю.
(Замітає шляхи, ангели присвічують).
2-й Ангел:
О, спасибі, Вітер-брате!
Гарно вмієш замітати.
Може б ти ще допоміг,
Щоб світити місяць міг?
В темну ніч їзда тривожна,
Заблудити легко можна....
Вітер:
Добре! Я під небо злину,
Сіру плаху з нього скину.
Вийде місяць з-поза хмар,
Ясний витягне ліхтар,
І усі шляхи осяє
Пресвятому Миколаю!
(Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою).
3-й Ангел:
Гляньте, місяць в небі світить!
1-й Ангел:
Вже чекають чемні діти
На святого Миколая.
2-й Ангел:
Ми йому на зустріч йдем.
3-й Ангел:
В кожну хату заведем.
(Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи). Звучить музика Е. Гріга "В печері гірського короля". Із сюїти "Пер Гюнт".
Чортик:
Ой, холодна тут зима –
В пеклі ж холоду нема,
Вибиравсь я, наче в літі!
В пеклі – жар, зима – на світі.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки всунусь десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!
(Під звуки музики пританцьовує та співає: Ух, ух, ух, ух, ух....).
Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач –
Грійся, чортику, та й скач!
(Перестає танцювати).
Трохи розігрівсь.... Та цить!
Чути здаля сніг скрипить!
Хтось надходить. На хвилинку
Заховаюсь за ялинку.
(Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик).
Яринка:
Чом, Тарасе, не видати
Ні одного ангеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий
Не прибуде до дітей?
Тарасик:
Неможливо це, сестричко!
Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім.
Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає,
Він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно,
Не вели себе свавільно,
І чужого научались,
Та й свого не відцурались.
1-й Ангел (непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе):
Добрі, гарні діти!
Як же ними не радіти?
Чортик: (вихиляється з-за ялинки)
Не мої це друзі-діти!
Ні, не маю чим радіти!
Яринка:
Ми до Господа молились,
Щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти
Перешкоди всі збороти
І колись такими стати,
Як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина
Й наша рідна Україна!
1-й Ангел:
Добрі діти, гарні діти,
України пишні квіти!
(Діти всі разом співають пісню "Крок до зірок")
Чортик:
Не мої це друзі, бачу –
З горя мало не заплачу.
"Звучить музика "Передзвін Києво-Печерської Лаври".
Тарасик: (прислухається)
Сестро, чуєш?
Яринка:
Це дзвіночки!
Тарасик:
Ангеляток голосочки!
Яринка:
Чуєш, брате? Ту-ру-ру
Здаля чути дивну гру....
Тарасик:
Ангелята, видно, грають,
Як Святого проводжають.
(Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели).
Пісня ангелів (вальс).
Сяють зорі, пізній час –
Спіть, малятка, лю-лі-лі!
В гості ми ідем до вас,
Чемні діточки малі,
Чи у місті, чи в селі.
Спить у білій льолі гай,
В'ється полем шлях пустий –
Саночками Миколай,
Друг дитячий, пресвятий,
Їде, їде до дітей...
(Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків).
2-й Ангел:
Просим, глянь, Дідусю Божий:
Перед містом на дорозі
Ми зустріли цих дітей.
(Звучить музика "Різдвяний канон". Співає "Цвітень",
керівник М. Пилипчак).
Святий Миколай:
Мир вам, діти! ( благословляє).
Яринка:
О, святий наш Миколаю!
Не прогнівайся, благаю,
Що Тобі на зустріч ми
Серед ночі і зими
Аж за місто вийшли з хати!
Ми хотіли привітати,
Поклонитися Тобі...
Тарасик:
Правду мовим, далебі!
Святий Миколай:
Добрі діти – вас я знаю!
Правду з ваших серць читаю,
З ваших синіх оченят –
Дуже, дуже з того рад!
Тільки ви вночі взимі
Не пускайтеся самі
Віддалік від ваших хат!
Тарасик:
Ми гадали, слуги Божі,
Що поможем вам в дорозі,
Шлях у місто вам покажем,
Хто і де живе, розкажем.
Святий Миколай:
Нам якраз туди пора,
Де чекає дітвора,
Щоб її здійснилась казка.
Тарасик:
О, то просимо! Будь ласка! Тут місток, там першій дім, парк і зал...
Святий Миколай:
Хутчіш ходім!
(Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висунувся чортик і смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік).
Звучить музика "Вибрики". А. Золкін.
Чортик:
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, ще й нежиті набрався (чхає),
Брів снігами без кожуха,
Відморозив ніс і вуха.
Друзів тут моїх нема –
Все пропало.... все дарма!...
(Чути завивання вітру, виходить вітер).
Вітер:
Хто ти будеш?
Чортик:
Друг я твій! Перемерз я – розігрій!
Вітер:
О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зігрію...
(Вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає).
Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.
Яринка:
Ось ми в залі!
Погляньте – Олі, Галі, Ромки, Славки та Петрусі –
Українські діти всі!
Святий Миколай:
О, спасибі, друзі браві,
Що дорогу показали!
За цю поміч, милі діти,
Буде вас Ісус любити,
А Ісусикова Мати
Все вам буде помагати.
(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до краю сцени і благославляє громаду дітей).
Мир вам, любі! Ласка Божа
Ваші душі хай осяє!
А громада ваша гожа,
Мов чудова квітка-рожа,
Хай росте і розцвітає
Без пригоди злої, лиха,
Мамі, татові на втіху,
А народові на славу!
Ангели:
Любі хлопчики й дівчата,
Вас вітають ангелята!
Святий Миколай (до ангелів):
А скажіть, небесні дітки, –
Ви ж для них найліпші свідки –
Чи ті діти, що у залі,
Ті спереду і там далі,
Більші, менші і маленькі,
Цілий рік були чемненькі?
Ангели (гуртом):
Так, вони були чемненькі, тата слухали і неньки.
Святий Миколай:
А скажіть, небесні дітки, –
Ви для них найкращі свідки –
Чи молитву рідну знають?
Бога нею прославляють?
Чи шанують рідну мову,
Українське рідне слово?
Ангели:
Так, і моляться, й читають,
Рідні пісеньки співають
Галі, Стефи, Марки, Олі,
Бо вчаться у рідній школі.
Святий Миколай (до дівчинки у залі):
А ходи сюди, дитинко,
На коротку на хвилинку,
Розкажи нам, що ви, діти,
Тут навчилися робити?
Дівчинка (виходить):
Я скажу усе, що знаю,
Пресвятому Миколаю:
Хоч малі ми дитинчата,
Поважаєм маму й тата.
Ми шануєм рідне слово,
Прадідівську рідну мову,
Рідні книжечки читаєм,
Рідні пісеньки співаєм,
І молитвою, що мати
Нас навчила в рідній хаті,
Ми звертаємось до Бога
Про опіку й допомогу.
Святий Миколай:
Чи молилась ти, дитино,
За добробут в Україні,
За бабусеньку – сирітку,
За дідуня і за тітку,
За ровесників дітей
І за рідних всіх людей?
Дівчинка:
Ми всі молимось щоднини
За весь народ України.
2-й Ангел:
Добрі діти, так і треба –
Все те бачили ми з неба.
Святий Миколай:
Бачу я, ви добрі діти –
Буде з того Бог радіти!
Хай же вам, мов сонце світить,
Захищає, мов покров,
Божа ласка та любов!
Не за плату-нагороду,
А тому, що чесні зроду,
Що шляхетні, не пусті,
Правді служите святій.
(До ангелів)
Божі слуги, ангелята!
Розвантажуйте санчата,
Розпаковуйте гостинці
Мирославові, Галинці.
Роздавайте всім, як треба,
Подаруночки із неба.
Дівчинка:
Дякуємо Тобі, Владико, за утіху цю велику!
Яринка:
Дякуємо Тобі, Святий, від усіх оцих дітей!
Тарасик:
Обіцяємо добрими бути,
Слів Твоїх не призабути,
Завжди вчитися охоче,
Бо того Ісусик хоче,
I такими виростати,
Як бажають тато, мати
І увесь наш рідний край!
Ангели (хором):
Всім вам Боже помагай!
(Починається роздача подарунків).
Звучить музика "Дорогою добра", сл. Ю. Ентіна, муз. О. Мінкова.
Підписатися на:
Дописи (Atom)