Сценарій виховної години в школі на День святого Миколая

Сценарій виховної години в школі на День святого Миколая підійде для учнів молодшої і середньої школи.

Мета виховної години на День святого Миколая:

Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості.

Розвивати образне мислення.

Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.

Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про святого Миколая.

Розвивати пам’ять, увагу, творче мислення.

Розкрити поняття любові до ближнього, добродійства.

Відтворити обряди проведення свята Миколая, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.

Матеріал до заняття

Ікони із зображенням Святого Миколая, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та приказки, прикмети, кулінарний рецепт «Миколайчики».

Хід та план виховного уроку

Організація класу до уроку

Діти, сьогодні в нас виховна година буде цікава і весела. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.

Вступна бесіда

— Які ви знаєте пори року?

— Яка зараз пора року?

— Які зимові свята ви знаєте?

(Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).

Кожне свято по-своєму цікаве та веселе. Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.

Оголошення теми і мети виховної години

Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.

Евристична бесіда

— Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)

— Що ви знаєте про це свято?

— Чому його чекають діти?

— Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?

Доповнення вчителя

19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

В Україні, особливо в західних областях, до цього дня було прийнято добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.

Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.

Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.

Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.

Читання легенди «Дитинство Святого Миколая»

Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.

Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: «Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.

— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.

Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. «Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні» — подумав.