ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Науково обгрунтований аналіз вчителя є основою вдосконалення навчального процесу. Аналізуючи діяльність вчителів, ставлять головну мету – побачити зв’язок між діяльністю педагога і результатами його праці, які проявляються в розумовому розвитку учнів,  культурі ерудиції, умінні використовувати теорію на прктиці.
Слід чітко виділити вимоги до аналізу роботи вчителя.
По-перше, будь-які факти, отримані під час аналізу його роботи, мають бути осмислені, приведені до нової ідеї, з якої пізніше викристалізуються рекомендації.
По-друге, завжди важливо виявити співвідношення між витраченими педагогічними зусиллями і результатами роботи вчителя. Інколи педагог досягає високих результатів за рахунок додаткових занять, перевантаження учнів домашніми завданнями, тобто успіх здобувається завдяки перенапруженню сил учителя й учнів. Високі результати в цьому випадку не можуть бути оцінені позитивно, позаяк досягаються за рахунок зниження якості навчання з інших предметів, вносять дисгармонію в навчальний процес.
По-третє, вивчається виховний вплив учителя, рівень його педагогічної майстерності.
Нарешті важливо виявити здібності вчителя до самоаналізу і самооцінки спільної діяльності, тому що від цього залежить зростання його педагогічної майстерності, ставлення до критики на свою адресу, вимогливість до своєї роботи атестація навчального закладу.
Отже, можна виділити чотири напрями діагностики роботи вчителя:
1)    раціональне використання досвіду, традиційних методик;
2)    оволодіння новими методами і прийомами навчальної діяльності;
3)    розумне поєднання їх під час розкриття конкретного змісту матеріалу;
4)    здійснення зворотного зв’язку із самоаналізу, самооцінки викладання свого предмета.
Якість роботи вчителя визначається його майстерністю. У процесі навчання основним критерієм ефективності педагогічної праці є засвоєння і використання учнями провідних ідей науки на основі розвитку творчого мислення. Удосконалення навчального процесу, підвищення вихованості дітей і майстерності вчителя прийнято вважати основними показниками ефективності уроку.
Перший важливий показник результативності навчального процесу – обсяг і якість знань. Знання становлять основний фундамент людської культури, на основі якої реалізується будь-яка діяльність людей.
Практичні вміння і навички – другий важливий показник ефективності уроку, позаяк знання отримують реальне втілення через уміння і навички діяльності.
Інтелектуальний розвиток дитини – третій показник ефективності уроку. Здобуваючи знання, вміння і формуючи навички, молоде покоління водночас вчиться систематизувати, узагальнювати і використовувати отримані відомості для досягнення різноманітних практичних цілей. У цьому процесі розвивається пам’ять, мова, мислення, увага, тобто вдосконалюються всі пізнавальні процеси і здібності.
Уміння використовувати теоретичні знання на практиці – четвертий показник ефективності уроку. Самі собою знання і вміння не мають цінності, якщо в різноманітній практичній діяльності учні не в змозі їх використати. Застосування знань водночас характеризує і якість їх засвоєння, і рівень розвитку інтелекту школяра, і його практичний досвід, сформованість умінь і навичок.
У результаті проведення діагностики на базі науково обґрунтованої системи критеріїв може бути сформована узагальнена характеристика вчителя та його діяльності. Така характеристика містить нормативне ядро та індивідуалізовану оболонку. Нормативне ядро – стандартизована оцінка вчителя відповідно до чітко визначеного переліку показників, що дає можливість порівняти професійні досягнення всіх членів педагогічного колективу. Оболонка утворюється з довільного переліку параметрів, які характеризують індивідуальний стиль педагогічної діяльності кожного вчителя. Поєднання нормативного ядра з особистою динамічною оболонкою може надати атестаційній характеристиці вчителя необхідну життєвість та автентичність.
Як зазначалося, головною передумовою діагностики педагогічної діяльності вчителя є вибір критеріїв і показників, за якими й буде проводитися оцінка ефективності праці педагога.
До основних критеріїв оцінки діяльності вчителя належать:
o    професійні знання предмета викладання;
o    знання основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології;
o    рівень володіння методикою викладання;
o    уміння використовувати професійний і новаторський досвід, методичне новаторство, власні інноваційні знахідки;
o    особисті професійні якості (здатність до творчості, імпровізації, індивідуальний творчий пошук, неординарність, комунікативність, гуманізм, демократизм, організаторські здібності);
o    результативність навчання;
o    ставлення до педагогів.
Важливим показником професійної компетентності слугують знання, якими має володіти вчитель для раціональної організації навчальної діяльності:
1.    Чітко визначити і поставити перед учнями цілі і завдання їх діяльності на уроці.
2.    Правильно обрати прийоми, методи, обладнання для реалізації поставлених завдань, раціонально їх використовувати.
3.    Скласти продуманий, чіткий, точний план роботи на уроці. Кожний етап уроку точно розрахувати за часом. У процесі навчання здійснювати диференційований підхід до учнів   атестація вчителів.
4.    Нормувати самостійні роботи учнів за часом і вчити їх вкладатися з виконанням робіт у точно визначений час. Раціонально та економно використовувати навчальний час.
5.    Систематично здійснювати облік роботи і контроль за роботою учнів. Ширше вводити в практику тематичний облік знань учнів з усіх предметів.
6.    Удосконалювати систему стимулів до праці, ефективно їх використовувати.
Ефективність організації вчителем навчальної діяльності із засвоєння учнями знань та використання їх на практиці оцінюється на основі таких проявів:
o    вільна орієнтація в навчальному матеріалі, знання суттєвого, головного й уміння відділити його від другорядного;
o    уміння аналізувати реальні явища за допомогою провідних ідей науки, основної інформації, отриманої в процесі навчання;
o    врахування своїх можливостей, реальних сил і здібностей під час планування практичних дій;
o    точність і дієвість використовуваних знань під час розв’язання практичних завдань;
o    оцінка якості своєї педагогічної праці.
Пізнавальна активність учнів визначається на основі стійкої працездатності, уміння долати труднощі і вносити зміни в процес навчання. Пізнавальна активність фіксується за такими ознаками:
o    збереження стійкості уваги упродовж уроку (кількість і час відвернення уваги, час зосередженої роботи);
o    види пізнавальних труднощів, які може подолати школяр (труднощі в засвоєнні теорії і баченні міжпредметних зв’язків, труднощі використання теорії, обстоювання власного погляду, труднощі у засвоєнні одночасно великого обсягу інформації);
o    реакція на невдачі в навчанні (упертість, самовиправдання своїх дій, небажання вчитися, потреба в самоосвіті);
o    здатність визнавати свої помилки;
o    здатність примусити себе переробити неякісно виконану роботу атестація навчальног закладу.
Відповідальне ставлення до навчання характеризує моральну і вольову сторони розвитку школярів під час навчання.
Відповідальність учня проявляється в таких ознаках:
o    ретельне виконання своїх навчальних обов’язків, вимог вчителів;
o    розуміння соціальної значущості і особистої потреби сумлінного навчання;
o    пред’явлення високих вимог до якості своєї навчальної роботи;
o    уміння об’єктивно оцінювати якість своїх знань, умінь і навичок;
o    вимогливе ставлення до знань і навчання своїх товаришів;
o    самомобілізація своїх сил і здібностей для подолання пізнавальних труднощів;
o    здатність чергувати працю і відпочинок, відновлювати свою працездатність;
o    самоаналіз роботи і внесення до процесу праці необхідних змін.
Зростання педагогічної майстерності вчителя – необхідний показник якості навчальної роботи. Навчальний процес максимально змінює самого вчителя, якщо він позитивно впливає на учнів, забезпечує єдність освіти, виховання і розвиток школярів.
Ознаками зростання педагогічної майстерності вчителя на уроці є:
o    чіткість визначення і диференціація завдань уроку;
o    забезпечення наступності в засвоєнні змісту освіти;
o    творчий характер методів навчання з врахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів;
o    допомога дітям у подоланні труднощів у навчанні;
o    наявність високої працездатності учнів на уроці за рахунок дотримання норм гігієни, врахування можливостей школярів;
o    уміння займатися психологічною самоосвітою і постійно вдосконалювати навчальний процес на основі наукових досягнень.
Показниками оцінки професіоналізму вчителя є:
1) уміння лаконічно, образно і виразно подати матеріал;
o    уміння показати багатоплановість і багатофункціональність діяльності вчителя;
o    уміння розв’язати складну ситуацію;
o    винахідливість, акторські якості, почуття гумору і чуття міри;
o    захопленість професією, співчуття до дітей, повага до їхніх батьків.
Додатковими показниками для визначення професійної культури вчителя можуть бути:
o    особиста спрямованість на професійну діяльність;
o    постійне вдосконалення свого професійного рівня;
o    уміння планувати свою педагогічну діяльність;
o    уміння зацікавити дітей предметом;
o    організація навчальної діяльності та позакласної роботи з предмета;
o    уміння аналізувати та узагальнювати досвід власної діяльності;
o    творчий підхід до навчання й виховання;
o    самокритичність, уміння вислуховувати інших, тактовність;
o    авторитетність, визнання з боку учнів, їхніх батьків, колег.