По країні з краю в край ходить Святий Миколай.

По країні з краю в край ходить Святий Миколай.

1-й хлопчик.

Я ніде в цій книзі не знаходжу розповіді про Святого Миколая.

1-а дівчинка.

Я теж. Ви, будьте ласкаві, краще розкажіть нам про нього і про сьогоднішнє свято.

Вчителька.

Уважно слухайте, я розповім. Кожного року відзначають два свята Миколая. Перше – 22 травня, а друге – 19 грудня – сьогодні.

Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він – захисник усіх бідних, і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він – почесний охоронець і завжди приходить з подарунками.

Народ склав про Святого Миколая багато легенд і переказів. У них розповідається, як вій боронить людей від стихійного лиха, особливо на воді.

Всі рибалки мали в своїх куренях образ Святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.

Святий Миколай є другим після Бога заступником людей від усіх лих і нещасть. Все життя він ніс людям добро і милосердя. Він опікується не тільки людьми, а й дикими звірами.

(Стукіт у двері. До зали входять два ангели у білих шатах).

2-й хлопчик.

А чому це не прийшов Святий Миколай?

Янгол 1-й.

Він нас прислав до вас і наказав, щоб ви зібрали всіх на свято і передали, що Миколай їде з подарунками.

2-а дівчинка. (Радо плеще в долоні).

З дарунками!

Янгол 2-й.

Дарунки – потім, а спочатку

Як іде навчання?

Хто з вас людям добро робить?

Хто живе по правді?

Хто з вас любить рідну неньку,

Як їй помагає?

Хто з вас слуха і шанує

Своїх вчителів? Хто із вас будує

України рідний дім.

Вчителька.

Чи готові всі дати гідну відповідь Миколаю?

Діти (хором).

Готові!

Вчителька.

Тоді давайте заспіваємо колядку "Ой, хто, хто Миколая любить".

Всі (співають).

Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить,

Тому святий Миколай

На всякий час помагай,

Миколай,

Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,

Ой глянь, глянь на змучену, бідну.

Ми тебе, всі люди, молим:

Проси в Бога ти їй долі,

Миколаю!

Ой, проси долі для Вкраїни,

Ой, нехай встане із руїни,

Долю-щастя хай вітає,

В славі й волі хай засяє,

Миколаю.

(Чути стукіт у двері).

Вчителька.

Ласкаво просимо! (Заходить Святий Миколай у парчевій ризі з біблією в руках, а за плечима – велика розшита торбина з гостинцями).

Миколай.

Гарно співаєте! А чи знаєте, хто я такий?

Діти.

Знаємо, ми на Вас чекали. Ви – Святий Миколай!

Миколай.

Тоді встаньте ті, хто вчиться краще за всіх.

(Відмінники встають. Миколай і ангели дарують їм подарунки).

Миколай.

Хто знає, яке сьогодні свято?

Діти (хором).

Святого Миколая. Ми його найбільше любимо.

Миколай.

А як ви до нього готувались?

3-й хлопчик.

Вчили колядки, вірші, пісні. Слухали вчительку. Вдома допомагали мамі.

Миколай.

Хто перший порадує гарним віршем?

3-й хлопчик.

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас усіх просвіти

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Миколай.

А хто продовжить?

3-я дівчинка.

– Молимось, Боже єдиний:

Нам Україну храми.

Всі свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світла,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

Миколай.

Молодці. Отримуйте книжечки, щоб розумненькими росли.

Діти по черзі читають вірші, ангели підносять дарунки.

Миколай.

А чи вмієте ви відгадувати загадки?

Діти.

Вміємо.

Миколай.

Уважно слухайте і відгадуйте.

Впаде з неба – не розіб'ється,

Впаде в воду – розпливеться. (Сніжинка)

Живе – летить, помре – побіжить. (Сніг)

Що це за птиця,

Що сонця боїться? (Сніжинка)

Летить коник, басує,

Полем-долом пустує,

Ніхто його не впіймає,

Ніхто не загнуздає. (Вітер)

Торох, торох, розсипався горох,

Почало світати – нема що збирати. (Небо і зорі)

Голуба хустина,

Жовтий клубок:

По хустині качається,

Людям усміхається. (Небо і сонце)

4-й хлопчик.

А я знаю вірш "Українці ми маленькі".

Миколай.

Розповідай. Послухаємо тебе.

4-й хлопчик.

Українці ми маленькі,

Україна – край рідненький,

Всі ми діти свого роду – українського народу.

Все, що рідне, ми кохаєм, усім людям помагаєм,

Своє знаймо, свого вчімся і до рідного горнімся.

5-й хлопчик.

Я теж знаю віршик.

Миколай.

І тебе послухаємо.

5-й хлопчик. (Звучить вірш "Рідний край").

Тут, де ми живемо, –

Наш рідненький край.

Боже, Україні щастя а долю дай!

Тут, де ми живемо,

Вся рідня, брати.

Боже, промінь згоди

В серцях засвіти.

Батьки за волю

Лили свою кров,

Боже, хай воскресне

Їхня слава знов!

Миколай.

Друзі, я дуже радий, що зустрівся з таким чудовими, розумними, добрими дітьми. Он скільки віршів ви знаєте! Молодці! Непомітно промайнув час, і вже пора прощатись. Піду до тих дітей, хто нині тяжко хворий і не зміг прийти на наше свято. Понесу і їм подарунки.

Вчителька.

Святий Миколаю, ми вам дуже вдячні, що завітали до нас.

6-а дівчинка.

Святий Миколаю,

Тебе ми любимо й благаєм:

Покровом будь над діточками.

6-й хлопчик.

Спасибі! Ми Вас і на той рік будемо чекати.

Миколай.

Обов'язково прийду.

А ви, мої дорогі діти,

Дбайливі будьте, не ліниві,

Стійкі у праці й терпеливі,

Будьте добрі, а не злі,

Щоб усього світу школярі малі

На вас дивились і казали:

«Які ж ці діти України вдалі

Яка ж ця славна Україна,

Як в неї кожна ось така дитина».

1-а дівчинка (підбігає бо столу, бере таріль з печивом, підходить до Миколая).

Пригощайтесь. Ми самі пекли ці "миколайчики".

Миколай (бере печиво, куштує його).

Ох, і смачне! Обдаруй ним усіх присутніх.

(Дівчинка пригощає всіх печивом).

Ігри-вправи для дітей

1. Хто краще зав'яже бант.

2. Хто швидше зашнурує черевики.

Ігри для батьків

1. Хто швидше зробить зачіску (для мам).

2. Хто швидше і краще складе букет (для батьків).

Вчитель.

Кожна людина любить отримувати подарунки. А самі ви їх дарувати вмієте? Це нелегка справа. Отже, запам'ятайте:

1. Подарунок має бути простим і недорогим.

2. Задоволення від нього має одержати насамперед той, кому дарують, а не навпаки.

3. Треба дарувати з добрими почуттями, радіючи.

Господиня.

Наше родинне свято "Гість у дім – радість з ним" підходить до кінця.

Господар.

Щиро дякуємо дорогим гостям за увагу і приємне товариство. На все добре!

(Всі виконують українську народну пісню "І в вас, і в нас...").

Легенда про Україну

Як тільки Господь наш, Сотворитель, поселив на Землі людей, вони одразу почали просити в Бога для себе зручні та вигідні місця для проживання. Не квапились тільки українці. Вони були відпочатку козаками: безпечно мандрували по землі, милувалися красою світу і нікому не заважали. Якось озирнулися і побачили, що повсюдно снують люди, обживають займані місцини. Тоді пішли і вони до Господа. Тихенько стали за порогом і чекали,бо Творець саме тоді був чимось дуже сильно зайнятий. А коли Сотворитель оглянувся і побачив чубатих вояків, то здивувався:
- А чого вам треба, хлопці? – запитав Господь.
- Та землі-материзни хочемо, Боже!
- Буде вам матінка земля. Ідіть та осідайте он на тому клаптику між морями, - показавши пальцем униз.
- Та там уже іспанці, Боже!
- Ага, то біля них і селіться.
- Не можемо, Господи, там французи, а далі німці, ще якихось людей повно.
Подивився Бог згори і переконався, що все вже роздано. А козаки ну дуже йому сподобались – і не хотів Творець залишати їх без земель.
- Гаразд, - сказав Господь. – Віддам я вам он той куточок понад Дніпром, що залишив собі на земний рай. Але то незвичайний куточок – раїна. Земля там дуже родюча і пахне медом, вода – як молоко, а з неба в душу людей ллється пісня. На той куточок будуть зазіхати нечестивці, тому його треба пильнувати і боронити. Як будете інаправду такими відважними лицарями, як мені видається, то на тій землі станете господарями, а як ні – то рабами нечестивців.
- Згода. Добре, Господи! Буде так, як кажеш. Благослови в дорогу!
Поблагословив їх Сотворитель і провів до райський воріт. Відтоді орють козаки землю, а зброєю захищають її від усякої нечисті. І назвали свій райський куточок – Україна.

Квест до дня Святого Миколая

Вам знадобляться 5 листів-підказок, місце знаходження яких можна відмітити мандаринками. Маркерами також можуть бути іграшки вашої дитини.

ДІЙОВІ ПРЕДМЕТИ:

Надірваний мішок
Товста Книжка
Лялька
Холодильник
Комірчаний Котик, чи будь-яка інша м'яка іграшка.

ЛИСТ 1
(на подушці лежить мішок, з якого виглядає лист)

Щойно я листа дістав,
Хутко сани спакував.
Знав як дівчинка чекає
На Святого Миколая.

Лиш ступив я за поріг,
Розірвався десь мій міх.
Подарунки налякались
І всі швидко поховались.

Я почав був їх збирати,
Але мусив поспішати.

Соломійко, не турбуйся!
Подаруночки знайдуться.
Ти їх тільки пошукай
Та підказок запитай.

Йди до книжок балакучих,
Їх вночі безсоння мучить.

"Дівчинка", легко замінюється пестливою формою імені, а "Соломійко" звертанням "Ти Марічко/Васильку/Вікуся/Олежку..."

ЛИСТ 2
(лист причаївся на полиці книжкової шафи, або серед сторінок Товстої Книжки)

Серед квітів орхідей
Там живе принцеса фей.

Проведе вона тебе,
Скаже, що шукати й де.

ЛИСТ 3
(коло / серед вазонів сидить лялька у якої і є лист)

Втікачів щоби знайти
Нам до кухні треба йти.

Подарунки слабнуть в холод.
Тож їх мучить сильний голод.

Твій подарунок там заснув,
Де трохи молока ковтнув.

ЛИСТ 4
(лист на маленькому блюдечку в холодильнику)

Тут ходив один пакунок,
Ще й казав, що - подарунок.

Все просив він молока,
А у мене лиш мука.

Я йому сметани дав,
До комори відіслав.

Подивись ти на балкон.
Він десь спить біля вікон.

ЛИСТ 5
(на подарунок всівся котик, який передає останнього листа з побажаннями від Миколая)

Ось і знайшовся на кінець
Твій подарунок – пустунець.

Дотримав слова Миколай,
Ти вже ж цього не забувай.

Він знає все, що робиш ти.
Чекатиме твої листи!

Сценарій виховної години в школі на День святого Миколая

Сценарій виховної години в школі на День святого Миколая підійде для учнів молодшої і середньої школи.

Мета виховної години на День святого Миколая:

Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості.

Розвивати образне мислення.

Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.

Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про святого Миколая.

Розвивати пам’ять, увагу, творче мислення.

Розкрити поняття любові до ближнього, добродійства.

Відтворити обряди проведення свята Миколая, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.

Матеріал до заняття

Ікони із зображенням Святого Миколая, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та приказки, прикмети, кулінарний рецепт «Миколайчики».

Хід та план виховного уроку

Організація класу до уроку

Діти, сьогодні в нас виховна година буде цікава і весела. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.

Вступна бесіда

— Які ви знаєте пори року?

— Яка зараз пора року?

— Які зимові свята ви знаєте?

(Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).

Кожне свято по-своєму цікаве та веселе. Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.

Оголошення теми і мети виховної години

Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.

Евристична бесіда

— Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)

— Що ви знаєте про це свято?

— Чому його чекають діти?

— Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?

Доповнення вчителя

19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

В Україні, особливо в західних областях, до цього дня було прийнято добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.

Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.

Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.

Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.

Читання легенди «Дитинство Святого Миколая»

Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.

Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: «Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.

— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.

Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. «Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні» — подумав.

Сценарій свята на День Святого Миколая у школ

Сценарій свята на День Святого Миколая у школі

Що нині за днина,
Що нині за свято,
Що сюди зібралось
Так гостей багато?

Знаю, що за днина,
Знаю, що за свято.
То прийшли Вкраїні
І нам честь віддати.

Всім нам честь віддати,
Бога привітати,
Про святого Миколая
У цей день згадати.

Вчитель

Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти — і добра казка зникає, а Миколай залишається.

Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

За вікном сніжок летить,
Вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас
На свято Миколая!
Ну, а хто сюди прийшов,
Раді вас вітати
Веселіться і радійте
На нашому святі.

Маємо чого радіти,
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає,
Він вже близько, вже іде,
Наша пісня хай гуде! (Пісня)

Ведуча

Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив.

Став єпископом всезнаним
Миколай і чемно жив.
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш
За свої заслуги ти?»
— Хочу, Господи, я хочу
Раз на рік на Землю йти.

Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов.

І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом —
Подарунки роздає.

Розповіді учнів про Святого Миколая

* * *

Нічого не бракувало малому Миколі — ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Як це розуміти? — запитав в учителя замислений Микола.

— Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

* * *

Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті — робити добро.

Учні читають вірші про святого Миколая

* * *

У дитячий край щасливий
Йде весела вість,
Що коником білогривим
Їде з неба гість.
Дарів він несе багато,
Повнії санки.
Радість буде в кожній хаті,
Бо в них забавки!
Їде, їде гість багатий
У дитячий край.
Хто цей гість? Ви відгадали?
Всі разом

* * *

Святий Миколай!
Лиш раз в рік таке буває:
Господь небо відкриває,
І на землю поспішає Миколай.
В кожну хаточку, домівку,
Чемним дітям під голівку
Ласку Божу залишає Миколай.

* * *

Від хати і до хати,
Снігами через ліс,
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Коли святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл гуде.

* * *

Коли замерзла річка,
І став біленький гай,
Зійшов у темну нічку
На землю Миколай.
Миколай Святий у шапці
І у теплім кожушку,
Принесе усім гостинці
У чарівному мішку.

* * *

Святий та добрий Миколай,
До нас у школу завітай,
На нас, маленьких подивися
І подарунків всім нам дай.

* * *

Святий Миколаю, прийди до нас з раю,
Принеси нам дари кожному до пари.
Цукерочок смачненьких, булочок пишненьких,
Книжечок багато читати у свято.
Миколаю, Миколаю, я тебе чекаю.
Тебе люблю, Тебе кличу, святий Миколаю!

* * *

Святий Отче Миколаю,
Нашу хату не минай.
Подаруй мені на втіху
Величезну торбу сміху,
Ще й здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни.

* * *

Миколай з небес нас бачить,
Хто слухняний, хто не плаче,
Як добро робити, знає,
Тата й маму поважає.
Всім, хто чемний, працьовитий,
Дружно хто уміє жити,
Миколай в святковий день
Подарунки принесе.

Святкова сценка

Батько

Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Маруся

Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Мати

Накінець-то, діти милі,
Ви діждались тої хвилі,
Що з небесного престола
Зійде пресвятий Микола.

Темна нічка за шибками,
Сніг біленький мерехтить,
Небеса блистять зірками,
Десь дзвіночок гомонить.

Миколай вже поспішає,
А з ним ангели малі,
В кожну хату він загляне,
Бо дарунків хочуть всі.

Тато

А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Маруся

А скажи нам, мамо мила,
Де той пресвятий Микола
Тих дарунків дістає,
Що так щиро роздає?

Мати

В небі є така скарбниця,
Там дарунків — без кінця.
Святий Микола їх бере
І на землю всі несе.

Тато

Та не лише святий Микола
Сходить з небесного престола,
З ним і ангели бувають,
Що святому помагають.
А іще таке буває,
Що услід за Миколаєм
З пекла антипко втече,
Всім неробам, пустунам,
Злодіям і брехунам
Він вилами погрожує
Та ще й пеклом лякає.

Петрик

А скажи, матусю люба,
Він страшний дуже?

Мати:

А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі (гладить по голові).

Шкільні заходи і свята

Тато

Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі.

Мати (визирає у вікно)

Хтось там дзвонить і тупоче,
Мабуть, до хати зайти хоче.
Піду подивлюсь.

Бере теплу хустку і виходить.

Петрик

Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Маруся (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Петрик

Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Маруся

А дарунків хочеш ти?
Від антипка різки жди!

(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Маруся

Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик

А я — гарну іграшку, солодощів багато.

Маруся (бере Петрика за руку)

Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться).

Святий отче Миколаю,
Щиро ми тебе благаєм,
Сповни нині наші просьби,
Що на думці ми їх маєм.
Звели дітям дарунки подати.
В надії будем Тебе чекати.

Цікавинка

Египтяне не строили пирамиды!

Группа независимых исследователей занимается этим вопросом уже много лет и сформировали истинную картину того, что было на нашей планете на самом деле 12-20 тысяч лет назад. А ведь это не так давно! Рост гигантов при жизни составлял от 4 до 12 метров, помимо большой физической силой они обладали феноменальными умственными способностями. Не та ли это загадочная цивилизация Атлантов, которую одни считают мифической, а другие реально существовавшей и погибшей. Так вот, исследователи утверждают, что именно эта цивилизация гигантов выстроила пирамиды не только в Египте, но на территории всей планеты, общее количество пирамид возведенных ими насчитывает более 600. При чем строительство велось в строго заданной геометрии. Пирамиды воздвигались без использования какой-либо раб силы с помощью нехитрой технологии, которая используется сейчас, это обычная опалубка, то есть глыбы не передвигали на большое расстояние, а заливались прочным бетонным составом в деревянные формы! А предназначение их было энергетическое и связанное с космической энергией, использование которой нам еще неведомо. Это потом только уже другая цивилизация людей в частности Египтяне начали поклоняться всевышним богам, которые построили пирамиды и сделали из них усыпальницы для фараонов, это уже религия и отдельная тема. Как Вы понимаете, сами Египтяне пирамид не строили! Египтяне не строили пирамиды! Самый интересный вопрос, это почему такие гиганты могли существовать и почему погибли!? Дело в том, что ученые высказывают версию четырех лун, и гравитация на планете была совершенно иная и атмосферное давление другое, при таких физических условиях люди гиганты могли прекрасно себя чувствовать и жить непомерно долго. А гибель вызвана катастрофой, падением трех лун на поверхность земли. Но исследователи опровергают эту теорию, так как сами представьте, что будет, если хотя бы сейчас наша луна приблизится к нашей планете это не конец света, а просто гибель ее. Так вот есть мнение, что на самом деле гравитация на планете была другая, а вокруг земли был пояс из астероидов льда, как кольца вокруг Сатурна. Поэтому планета была крайне обогащена кислородом, который давал сильный толчок к развитию не только гигантских людей, но и животного мира. Но в результате изменения полюсов и других космических изменений ледовый пояс обрушился на землю шквалом воды, что привело к гибели данную цивилизацию, соответственно произошли и климатические изменения уже близкие по физике нашим сегодняшним. цивилизация гигантов Ниже мы приведем факты о существовании великанов: 1. В 1979 году в Мегалонг Взлли в Голубых горах местные жители нашли огромный торчащий над поверхностью ручья камень, на котором виднелся отпечаток части огромной стопы с пятью пальцами. Поперечный размер пальцев составлял семнадцать сантиметров. Если бы отпечаток сохранился полностью, то имел бы 60-сантиметровую длину. Отсюда следует, что отпечаток оставил человек шестиметрового роста. 2. Иван Сандерсон, известный зоолог с мировым именем, однажды поделился любопытной историей о полученном им от некоего Алана Макшира письме. Автор письма в 1950 году работал бульдозеристом на строительстве дороги на Аляске и сообщал, что рабочие обнаружили в одном из могильных холмов два огромных окаменелых черепа, позвонки и кости ног. Высота черепов достигала 58 см, а ширина 30 сантиметров. Древние гиганты располагали двойным рядом зубов и непропорционально плоскими головами. Позвонки, так же как и черепа, имели размер в три раза больший, чем у современного человека. Длина костей голени составляла от 150 до 180 сантиметров 3. В 1899 году шахтеры Рурской области в Германии обнаружили окаменелые скелеты людей ростом от 210 до 240 сантиметров. 4. В Южной Африке на алмазных разработках в 1950 году был обнаружен фрагмент огромного черепа высотой 45 сантиметров. Выше надбровных дуг находились два странных выступа, напоминающие маленькие рога. Антропологи, в руки которых попала находка, определили возраст черепа – около девяти миллионов лет. В самых различных источниках есть много документальных сведений о великанах. Приведём некоторые из них. 5. В Южной Африке на реке Окованго аборигены рассказывают о живших в прошлом в этих местах гигантах. В одной из их легенд говорится, что «гиганты были наделены невероятной силой. Одной рукой они перегораживали течение рек. Их голоса были такими громкими, что доносились из одного селения в другое. Когда кто-нибудь из великанов кашлял, птиц словно ветром сдувало. 6. На охоте они проходили за день сотни километров, а убитых слонов и гиппопотамов легко вскидывали на плечи и относили домой. Их оружием были луки, изготовленные из стволов пальм. Даже земля носила их с трудом». 7. А инкские легенды рассказывают, что во времена царствования Инки XII Аятарко Кусо со стороны океана на громадных камышовых плотах в страну прибыли люди столь огромного роста, что даже самый высокий индеец доставал им только до колен. Их волосы ниспадали на плечи, а лица были безбороды. 8. Некоторые из них носили шкуры животных, другие ходили полностью обнажёнными. Продвигаясь по побережью, они опустошали страну – ведь каждый из них съедал за раз больше, чем могли съесть 50 человек! 9. На одной из глинобитных табличек древнего Вавилона говорится, что все астрономические знания жрецы Вавилонского государства получили от живших в Южной Азии великанов ростом свыше 4 метров. 10. Ибн Фадлан, арабский путешественник, живший тысячу лет назад, видел шестиметровый скелет человека, который ему показали подданные хазарского царя. Скелет того же размера, будучи в Швейцарии в музее города Люцерна, видели русские писатели-классики Тургенев и Короленко. Им рассказали, будто эти громадные кости были обнаружены в 1577 году в горной пещере врачом Феликсом Платнером. 11. Только четырёх- или шестиметровые гиганты были не самые гигантские. Завоёвывая Америку, испанцы якобы обнаружили в одном из храмов ацтеков скелет ростом аж в 20 метров. Это уже масштаб исполинов. Испанцы послали его в подарок Папе Римскому. А некий Уитни, служивший в начале XIX века главным археологом при правительстве США, обследовал череп диаметром два метра. Его нашли в одной из шахт штата Огайо. 12. Очевидными свидетельствами существования великанов являются отпечатки их огромных стоп. Самый известный из них расположен в Южной Африке. Его нашёл местный фермер Стоффел Кётци в начале прошлого века. В почти вертикальную стенку на глубину примерно в 12 сантиметров впечатан «след левой ноги». Его длина – 1 метр 28 сантиметров. Есть мнение, что обладатель огромного роста наступил, когда порода была мягкой. Потом она застыла, превратилась в гранит и встала вертикально из-за геологических процессов. 13. Удивляет одно: почему гигантские человеческие кости не выставлены ни в одном музее мира? Единственный ответ, который дают некоторые учёные, – мол, специально попрятали уникальные находки, иначе теория эволюции Дарвина окончательно рухнула бы и пришлось бы менять взгляды на всю историю человечества и его появления на земле. Гиганты Почему же мы обмельчали? Доктор Карл Бом считает, что в далёком прошлом природные условия благоприятствовали усиленному росту человека, а потом они резко изменились, и люди «измельчали». «Оптимальное генетическое развитие, – говорит Бом, – это когда всё заложенное в ДНК организма развивается полностью за счёт благоприятных атмосферных условий». По его мнению, до Всемирного потопа озоновый слой был гораздо толще, а после от него осталась лишь одна седьмая часть. Уменьшение озонового слоя привело к ослаблению защиты от солнечной радиации, что отразилось и на растениях, и на животных, и, естественно, на человеке.